Характеристика мілітарної деградації ґрунтового покриву
З початком війни до категорії деградованих земель слід віднести і земельні ділянки, на яких унаслідок воєнних дій відбулася активізація одного або кількох видів деградації (механічної, фізичної, хімічної, фізико-хімічної, пірогенної та ін.).
Такі землі зазнали:
- механічної деградації (порушення ґрунтового профілю, винос на поверхню та перемішування ґрунтової маси та ґрунтотворної породи, поширення на територію, яка перевищує в кілька разів площу порушення, поява невластивих природному ґрунту включень військового походження);
- фізичної деградації (переущільнення, знеструктурення);
- хімічної деградації (забруднення);
- фізико-хімічної деградації (дегуміфікація, підкислення, підлуження);
- біологічної деградації (зменшення біорізноманіття, забруднення біотоксинами, хвороботворними бактеріями і вірусами та ін.).
Отже, у сукупності ці всі види складають новий тип деградації ґрунтів – воєнний (мілітарний). Антропогенно керованим чинником негативного впливу на ґрунти є руйнівний вплив воєнних дій, які узагальнено можна поділити на:
фізичні - руйнування ґрунтового профілю внаслідок будівництва фортифікаційних споруд і бойових дій (утворення вирв від різних снарядів), ущільнення через рух воєнної техніки та розмінування території;
хімічні — потрапляння у ґрунт від детонації снарядів різних видів та потужностей низки забруднювальних речовин, таких як важкі метали, нітроароматичні вибухові речовини, фосфорорганічні нервово-паралітичні речовини, діоксини або радіоактивні елементи, а також забруднення ґрунтів паливно-мастильними матеріалами та іншими нафтопродуктами, застосування хімічної зброї;
біологічні - застосування біологічної зброї - збудників смертельних для людей хвороб, отруювання джерел води, вивільнення трупних отрут у місцях стихійних або масових поховань.
Негативність цих чинників посилюється пірогенним впливом, що полягає у випалюванні/вигоранні поверхні ґрунту, що також посилює вірогідність розвитку вітрової та водної ерозії. Переущільнення ґрунту призводить до втрати зниження родючості і врожаю впродовж наступних років. Ці впливи суттєво розповсюджені на орних землях внаслідок ведення бойових дій, насамперед в регіонах, де відбувалися і відбуваються позиційні бої, де війська знаходяться понад один місяць. На таких землях фіксується затримка росту і розвитку рослин порівняно з непорушеними ґрунтами.
Рисунок 1. Використання ресурсу EO Browser для дистанційного зондування території, яка підлягає рекультивації
Дослідження з вивчення наслідків переущільнення на ґрунти та розвиток культурних рослин, а також на урожайність культур, ще продовжуються. Також ґрунти у зонах ведення бойових дій містять різну кількість включень – снарядів та їх уламків, які, хоч і є відносно інертними, проте перешкоджають проведенню обробітку ґрунту, можуть зберігати вибухові уражуючі властивості.
Рисунок 2. Фрагмент картографічного об’єкту, виконаного з використанням програмного забезпечення ArcMap та картографічного забезпечення Imagery для виконання проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель
Для проведення розмінування території використовують обладнання з ланцюговим і фрезерними робочими органами. Ефективність використання того чи іншого робочого органу залежить від мінеральгічного і гранулометричного складу ґрунту. У табл. 1 наведено рекомендації щодо використання робочих органів машин для розмінування залежно від типу ґрунту і гранулометричного складу
Таблиця 1. Рекомендації щодо використання робочих органів машин для розмінування залежно від типу ґрунту і його гранулометричного складу
Рисунок 3. Використання машин для розмінування з ланцюговим робочим органом (фото ДСНС)
Рисунок 4. Визначення пошкоджених земельних територій внаслідок бойових дій, які підлягають рекультивації
Після проведення розмінування, відбирають зразки ґрунту одним із методів залежно від типу снарядів і неоднорідності території дослідження, визначають об’єм вирв і вибирають методи та стратегію рекультивації.
Рисунок 5. Супутниковий знімок наслідків бойових дій (https://www.uadamage.com/)
Рисунок 6. Визначення об’ємів вирви (автори - команда UADamage, Олена Паренюк)
Рисунок 7. Забруднення територій внаслідок бойових дій (автори - команда UADamage, Олена Паренюк)
Попередній розділ (Теоретичні і практичні аспекти дослідження)