Україна може пришвидшити гуманітарне розмінування, якщо зробить ставку на те, що вже довело ефективність в інших країнах.
“Максимальний акцент має бути зроблений на нетехнічних та технічних обстеженнях, де можна очікувати, що 70–80% підозрюваних та підтверджених небезпечних зон може бути скасовано або зменшено без ризику для людей”, – директор DOK-ING Україна Річард Лойделл
Україна може пришвидшити гуманітарне розмінування, якщо зробить ставку на те, що вже довело ефективність в інших країнах. В інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” Річард Лойделл поділився трьома ключовими уроками хорватського досвіду, які, на його думку, варто масштабувати в Україні.
1) Хорватія починала з моделі, де все мали розмінувати державні структури. Але зіткнулася з неефективністю: процес був затяжним і дорогим. Формування конкурентного ринку, де приватні оператори й міжнародні партнери працюють поруч з державними структурами допомогло досягти результату – 1 березня цього року Хорватія офіційно буде оголошена вільною від мін.
2) Найбільший потенціал у нетехнічному та технічному обстеженнях. Найважливіше – точно визначити, де є реальна небезпека, а не розміновувати тисячі гектарів. За словами Лойделла, завдяки якісним НТО/ТО можна очікувати, що 70–80% підозрюваних і підтверджених небезпечних зон буде скасовано або суттєво зменшено без ризику для людей і з економією ресурсів.
3) Найпродуктивніший шлях для технічних обстежень – механізовані машини. Лойделл називає механічне розмінування найбезпечнішим і найпродуктивнішим методом саме для технічного обстеження. Масове використання машин в Хорватії стало одним із чинників успіху.
Крім того, Хорватія змогла профінансувати 77% розмінування з власного бюджету та побудувати стійкий ринок. Україні теж потрібна модель, що працюватиме на перспективу, адже донорське фінансування обмежене.
Ці три уроки показують, що розмінування має бути системою, яка економить ресурси, знижує ризики та швидше повертає землі до використання.